Весняне диво природи

Весняне диво природи

Пролісок – символ надії, тепла і краси. Ймовірно, саме проліски були першими квітами на землі. Чому такі тендітні, маленькі квіти не бояться морозу?

Проліски одними з перших відкривають карнавал цвітіння весни. Ледве навесні сходить сніг і оголюється земля, підіймають свої голівки до сонця проліски. Це маленькі яскраво-сині або сніжно-білі квіточки, схожі на дзвіночки, нахилені долу, з насичено зеленим вузьким листячком. Взагалі-то проліски ростуть у лісах, це навіть чути з їхньої назви, але зараз багато людей вирощують їх у своїх садах. Проліски дуже красиві, яскраві, вони не бояться холодів. Тому вони першими сповіщають нас про скорий прихід весни. У лісі вони ростуть цілими галявинами. Сині нагадують глибоке лісне озеро, а білі схожі на островок чистого нерозталого снігу.

Легенда про богиню Флору

Богиня Флора роздавала квітам костюми для карнавалу. Підсніжнику вона подарувала біле плаття. Сніг також захотів узяти участь у святі, однак для нього одягу не вистачило. Тоді він почав просити, щоб квіти поділитися з ним вбранням. Але вони боялися холоду й відмовляли снігові. Лише пролісок вкрив його своїм цвітом. Разом кружляли вони у хороводі квітів і так сподобалися одне одному, що й досі є нерозлучними.

Легенда про Адама і Єву

В день, коли Адама і Єву було вигнано з раю, йшов сніг. Єва дуже змерзла, й тоді кілька сніжинок, прагнучи утішити нещасну, перетворилися на квіти. Побачивши їх, Єва стала веселішою. У неї з’явилася надія на кращі часи.

Сучасна легенда

Старі люди розповідали, що в давнину зима була дуже люта. Щороку Весна виходила на двобій із нею, але часто Зима перемагала, і тоді панувала увесь рік. І одного разу люта Зима знову взяла верх над ніжною Весною, закрила її в темниці і сказала: «Ти вийдеш звідси тільки тоді, коли станеться диво — посеред снігу зацвітуть квіти». Засумувала Весна, а ще більше загорювали всі звірі і птахи на землі, які вже знемагали від холоду і голоду. Аж ось одна ластівка змогла дістатися до Весни у її в’язниці. Та розказала про нездійсненну вимогу Зими. Тоді ластівка прилетіла на землю, припала грудьми до снігу і почала гріти його. Не витримавши її тепла, сніг почав танути, і зпід ластівчи ного крила до сонця потяглася синьоока відважна квітка. Побачила те Зима — і відразу втратила свою силу. Відтоді так і повелося — тільки но з’являються перші проліски — Зима тікає щодуху до наступного року.

Українська легенда про пролісок

Синьооку дівчину Катерину татари везли на чужину, і там, де сльози красуні падали на землю, виросли квіти проліски, такі ж блакитні, як її очі.

Пісня про проліски

У долоньках я принесла
Перші квіти-крапельки весни.
Наче зорі перші квіти,
Нехай світять, світять вам вони.

Приспів:
Перші квіти для вас, для вас.
За ласку і любов.
Перші квіти для вас, для вас,
Даруємо ми знов.
Перші квіти для вас, для вас.
Ці дзвоники весни.
Перші квіти для вас...

Перші квіти наче діти,
Як до сонця линуть всі до вас,
І сердечка їх відкриті,
І з любов'ю дивляться на вас.

Приспів:

Наверх ↑