Світ без сирітства

Світ без сирітства

Усиновлення (удочеріння) — прийняття в родину дитини на правах кровної з усіма правами і обов'язками, що випливають, – є пріоритетною формою влаштування дітей. Для батьків це – вищий ступінь відповідальності за долю дитини та її повноцінний розвиток.

Дитинство — найважливіший період у житті людини. Саме в цей час вона формується фізично, психічно, інтелектуально, набуваючи усіх необхідних знань, умінь і навичок. У переважній більшості випадків якість дитячих років визначає якість усього подальшого свідомого життя людини. Травми, якого б характеру вони не були, залишають свій слід, який неможливо «стерти» і породжують такі «хвороби» суспільства, як наркоманія, проституція, насильство, злочинність тощо. Виходячи з вищезазначеного, кожна дитина повинна зростати у родині, в атмосфері любові, турботи.

Нажаль, в Україні, як і в усьому світі, є діти, які потребують влаштування до родини, — це діти-сироти, які залишаються без батьківського піклування.

Якщо кожна сота родина в Україні візьме на виховання дитину, яка цього потребує, то сирітства в Україні не буде.

Усиновлення дитини є найкращим шляхом для влаштування долі дитини, оскільки вона після процедури усиновлення на правах сина чи доньки входить у нову вже сім’ю. Для того, щоб усиновити дитину громадянам України потрібно звернутися до служби у справах дітей при райдержадміністраціях (міськвиконкомах) за місцем свого проживання. У цій установі вони отримають детальну консультацію щодо процедури усиновлення.

Відповідно до законодавства України усиновлення є безкоштовним.

У разі, якщо громадяни визначилися і бажають усиновити дитину, їм необхідно звернутися до служби у справах дітей за місцем проживання з письмовою заявою для отримання висновку про можливість бути усиновителями.

До письмової заяви, яку подають до органу опіки та піклування через службу у справах дітей за місцем проживання, потрібно додати наступні документи:

 довідку про заробітну плату або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;

 копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);

 висновок про стан здоров’я кожного заявника (за встановленою формою);

 нотаріально засвідчену письмову згоду на усиновлення другого з подружжя (у разі усиновлення дитини одним з подружжя);

 довідку про відсутність судимостей, видану органами внутрішніх справ.

Працівники служби у справах дітей протягом 10 днів роблять обстеження житлово-побутових умов кандидатів в усиновителі. В результаті видають письмовий висновок про можливість чи неможливість бути усиновителями.

У разі отримання позитивного висновку кандидати в усиновителі разом зі спеціалістом служби у справах дітей розпочинають пошук дитини, як за місцем проживання, так і по всій території України.

Офіційно

Згідно з офіційною статистикою в Україні без батьків ростуть 103 тис. дітей. З них 64 тис. живуть з опікунами. На відміну від усиновителів, опікунам держава делегує батьківські права лише до настання повноліття дитини і щомісяця виділяє кошти на його утримання.

За даними Державного інституту проблем сім'ї і молоді, майже 19% наших громадян потенційно готові до усиновлення — це сімейні люди від 31 до 35 років з відносно великим матеріальним достатком і високим рівнем освіти. Якщо вірити цим цифрам, то сиріт у країні не повинно бути взагалі, але українці щороку усиновлюють у середньому лише 2 тис. дітей.

Нестиковка пояснюється просто: усиновити можна тільки того, у кого є статус сироти або того, хто позбавлений батьківської опіки. Перш ніж дати такий статус, держава повинна переконатися, що дитину неможливо повернути в її рідну сім'ю або віддати під опіку родичам. Перевірка часто затягується на декілька років, а усиновляти, як правило, хочуть малюків віком до року.

Наверх ↑