Готуємося до народження дитини

Готуємося до народження дитини

Перебуваючи в материнській утробі, майбутня дитина здатна сприймати вплив навколишнього світу, реагувати на нього і запам’ятовувати. Емоції, що переживає жінка під час вагітності, формують відчуття емоційного благополуччя майбутнього малюка. Пологи, як одне з перших сильних переживань дитини, запам’ятовуються нею на генетичному рівні і впливають на все життя. Поведінка жінки під час вагітності та пологів, її ставлення до народження дитини – найважливіший чинник впливу на здоров’я дитини.

Жінка, вагітність, материнство.
Чи є якісь психологічні особливості в цій послідовності подій?

– Базуючись на сучасних наукових досягненнях, слід говорити про наявність закономірних змін психічного стану жінок під час вагітності та після родів. Материнство – це одна з соціальних жіночих ролей, тому, навіть якщо потреба бути матір’ю і закладена в жіночій природі, суспільні норми і цінності роблять значний вплив на його зміст і прояв у кожної конкретної жінки. Взаємодія між вагітною, плодом та новонародженим є головною і визначальною. Вона лежить в основі всієї поведінки матері, тим самим створюючи унікальну для дитини ситуацію розвитку, в якій формуються її особливості. Вважається, що «норми материнського ставлення» немає, оскільки зміст материнських установок змінюється з кожною епохою. В той же час завжди існували ситуації, які в усі історичні періоди вважалися такими, що змінювали прояви материнського ставлення.

З чого, власне, розпочинається все?

– Спочатку вагітність потрібно підтвердити. Слід враховувати, що першому візиту вагітної до лікаря, як правило, передує період, пов’язаний із широким спектром психологічних переживань. Зазвичай припущення про можливу вагітність з’являється через 2–3 дні після затримки менструації при регулярному циклі. Проте припущення можливості вагітності часто супроводжується відчуттям тривоги. Прийняття самого факту наявності вагітності та строки її ідентифікації залежать від того, наскільки вона бажана і запланована, від соціальних умов, особистої зрілості жінки. Дослідження психологічного стану серед жінок показали, що момент ідентифікації вагітності усіма дуже добре запам’ятовується.

Як правило, на 3–4-й день після затримки менструації жінка використовує індивідуальний тест для визначення вагітності, звертається до лікаря для постановки на облік у жіночу консультацію та проходить ультразвукове дослідження. В більшості випадків за цей час приймається рішення про збереження вагітності або її переривання.

Медики підрозділяють вагітність на триместри. Для чого? Які їх особливості?

– Кожні 3 місяці визначаються як триместр. Для початкового періоду вагітності характерне підсвідоме відокремлення жінкою себе від факту вагітності, існують два полюси: «Я» і «вагітність». У цей період у самовідчутті робиться акцент на собі (на своєму «Я»), а зовсім не на материнстві та майбутній дитині.

З початком соматичних відчуттів вагітності формується новий власний образ: «Я – вагітна, я – при надії». На думку деяких дослідників, нудота, блювота, сонливість, запаморочення, головні болі та порушення апетиту в першому триместрі виконують адаптивну функцію і змушують жінку обмежити активність, сексуальні контакти й контакти із зовнішнім світом, що сприяє збереженню вагітності та успішному розвитку плода в перші тижні, найбільш щодо цього небезпечні.

У подальшому спостерігається характерна для вагітності психологічна перебудова самосвідомості жінки з поступовим включенням у неї образу дитини. Поява дитини стає реальним фактом, жінка вже знає про її існування і строки народження. З другого боку, ще немає ніяких її конкретних ознак, але вже починається перший досвід пристосування себе до потреб майбутньої дитини та інтерпретації своїх переживань з погляду себе як матері.

У другому триместрі вагітності з початком відчуття перших ворушінь плода майбутня мама переживає сприйняття нового життя в собі. Дитина своїми рухами ніби примушує визнати себе окремою людською істотою з власним життям, яким мати управляти не може. Початок ворушіння і самі ворушіння жінки дуже добре пам’ятають протягом довгих років. Емоційне ставлення до ворушіння та його фізичне переживання досить точно відображають ставлення до материнства і дитини зокрема.

Третій триместр вагітності, як з медичного, так і з психологічного боку, вважається достатньо складним. Жінка стає менш рухливою, швидше стомлюється. Дещо змінюється характер її поведінки – вона більше приділяє уваги внутрішньоутробній дитині та майбутнім родам. У цей період активно формується родова домінанта, що є головним у налаштуванні вагітної жінки на роди та появи майбутньої дитини.

Зміст життя жінок у третьому триместрі може бути різним. Ураховуючи наявність вільного часу в зв’язку з декретною відпусткою, деякі жінки прагнуть упорядкувати свої справи та «облаштувати гніздечко». На жаль, не завжди ця робота пов’язується з турботою про майбутню дитину. Іноді, дивним чином, виявляється, що всі невідкладні справи, пов’язані з навчанням, кар’єрою та ін., концентруються саме в ці місяці. Деякі жінки використовують цей період, щоб «набратися сил» перед родами і майбутніми турботами, інші переживають цей період як неприємний і важкий навіть при задовільному соматичному самопочутті.

До кінця цього періоду практично в усіх виникає відчуття, яке можна сформулювати, як «скоріше б уже все закінчилося», але одні інтерпретують його як нетерпіння побачити дитину, а інші – як позбуття незручностей, пов’язаних із вагітністю.

Наскільки важливе психологічне оточення вагітної жінки?

– Вагітна жінка не живе в ізольованому просторі. Близькі люди – чоловік, старші діти, батьки, друзі, знайомі та колеги по роботі – оточують її, впливаючи на її психологічний стан. Велика кількість інформації з журналів, книг та Інтернет-ресурсів, іноді досить суперечливої, також робить свій внесок у характер та інтенсивність переживань вагітної жінки, організацію нею способу життя, прийняття рішень щодо себе і своєї дитини.

Яка роль чоловіка у створенні психологічного комфорту вагітної жінки?

– Вагітність може як зміцнити стосунки між подружжям, зробити їх ще відкритішими й довірливішими, так і загострити конфлікти між ними. Вагітність – складний час і для чоловіка, і для жінки, оскільки в кожного з них з’являються особливі емоційні потреби, які часто не співпадають. Жінка, з одного боку, стає інфантильною, потребує більшої уваги і піклування, їй самій хочеться побути дитиною. З другого боку, вона занурюється у свій «вагітний стан», відгороджується від світу, стає більш замкнутою.

Чоловік не завжди може зрозуміти причину мінливих настроїв дружини. Він відчуває себе розгубленим, іноді з помилковим відчуттям покинутості, позбавленим уваги, і тому сам потребує підтримки. Про це потрібно інформувати вагітну жінку в разі виникнення подібних ситуацій, допомогти обом «повернутися в сім’ю».

Яка роль батьків?

– Народження дитини приносить нові ролі всім членам сім’ї. Мама стає Бабусею, Тато – Дідусем, Дочка – Мамою нового члена сім’ї. Майбутнім бабусі і дідусеві слід визнати, що їхня дочка виросла і стала дорослою самостійною жінкою. Сама жінка повинна перебудуватися з позиції дитини на позицію матері. Ці процеси рольової трансформації можуть підкреслити конфліктні стосунки і переживання минулого, особливо між жінкою та її матір’ю.

Дочка сприймає свою матір як символ не тільки дорослої людини, але й материнства. Бажання дочки стати такою, як мама, можна спостерігати в її іграх і фантазіях задовго до появи фізичної можливості мати дитину. Внутрішній образ матері, створений дочкою на підставі відображення манери фізичного й емоційного спілкування матері з нею, коли вона була маленькою дівчинкою, стає для неї зразком і зберігається впродовж усього життя.

Результат підготовки жінки до вагітності і родів буде позитивним, якщо саме вона зможе стати психологічним стабілізатором у сім’ї стосовно дітей, чоловіка та батьків.

Як бути друзям, колегам по роботі?

– Вагітна жінка стає центром уваги людей, які оточують її, кожний із яких вважає своїм обов’язком розповісти про свій досвід або досвід знайомих і дати пораду. Як правило, найбільш емоційно забарвлений слід у людській пам’яті залишають неприємні, травмуючі події. Багато страхів і тривог вагітної жінки пов’язано саме з цими драматичними розповідями подруг, які вже народжували, та суперечливими побутовими міфами щодо вагітності, пологів і догляду за дитиною.

Рутинна рекомендація щодо обмеження професійної активності під час вагітності може викликати пригніченість і посилення тривожності в жінки. За наявності об’єктивних обмежень, але сильної суб’єктивної мотивації до роботи, необхідно знайти компроміс, який може полягати в зміні режиму праці (гнучкий графік, робота через день і т. п.), переході на іншу роботу та зміні функціональних обов’язків, пошуку надомної роботи, самоосвіті (відвідування семінарів і тренінгів, участь у конференціях, читання профільної літератури).

Який вплив на вагітну жінку мають заходи масової інформації?

– Жінці, яка чекає дитину, доступна велика кількість інформації з питань вагітності, пологів, грудного вигодовування, догляду за немовлям, взаємодії з ним. Іноді інформація, отримана з різних джерел, суперечить одна одній і викликає в жінки інформаційний конфлікт, стає джерелом появи тривоги. З другого боку, об’єктивна й достовірна інформація, що вчасно надійшла, може дати вагітній необхідні знання, оптимізувати її емоційний стан, зміцнити впевненість у правильності вибору тих чи інших рішень.

Завдання лікаря – поцікавитися, якими джерелами інформації жінка користується, і спрямувати в коректній формі отриману інформацію в потрібному напрямку. Тим жінкам, які отримують недостовірну інформацію, допомогти її скоректувати, а може, адаптувати інформацію до існуючих умов.

Тобто, основним фахівцем у цій ситуації залишається лікар?

– Лікар – одна з центральних фігур психологічного оточення вагітної. Він знає про вагітність конкретної жінки більше, ніж усі інші, і навіть більше, ніж вона сама. Контролюючи фізичний стан жінки (аналізи, вимірювання, УЗД, аускультація, визначення передлежання і т. п.), він повідомляє жінці про відповідність або відхилення від норм розвитку, розміри, стать плода, оцінює рівень його здоров’я і т. ін. Таким чином, лікар стає, з одного боку, провідником між жінкою і реальністю існування її дитини, а з іншого – причетним до її очікування.

На які ще важливі моменти треба звернути увагу?

– Перші 12 тижнів життя плоду – це період великозначущої організації і розвитку клітин (органогенез). До кінця цього періоду основні шкідливі фактори, які можуть вплинути на плід, найчастіше присутні. Чим раніше вони починають діяти, тим більшої шкоди завдають. Тому спостереження за жінкою до і під час вагітності дозволяє виявити і лікувати такий стан на ранньому етапі, тоді, коли вони ще піддаються корекції. З цією метою жінці важливо стати на облік до 12 тижнів вагітності.

Під час четвертого, п’ятого і шостого місяців, тобто другого триместру, майбутні мами звичайно відчувають себе більш комфортно. Жінка починає набувати зовнішніх ознак вагітності. Деякі сприймають це з радістю, інші з деякими побоюваннями стати менш привабливою для своїх чоловіків. Коли дитина починає ворушитися, вагітність уже сприймається як реальний факт. Серце працює з великим навантаженням, ендокринна і видільна системи організму працюють за двох. У сприйнятті вагітних жінок світ здається яскравішим, звуки більш дзвінкими.

Майбутнє немовля розвивається відповідним чином. Через 14 тижнів воно вже розрізняє смак. Через 15 тижнів його тільце покривають м’які тонкі короткі пушкові волосинки, які називаються лануго. Через 16 тижнів його шкіра прозора, уже з’явилися брови і вії, працює власне травлення. Проміжок з 17 по 20 тиждень вагітності – період швидкого росту немовляти. Його шкіра покрита зморшками і захисним мастилом білого кольору. Дитина вже має пам’ять, в моменти стресу виділяє власні гормони.

При строкові близько 28 тижнів майбутня дитина впізнає голос матері. Десь при 32-тижневому строці, тобто у 8 місяців, дитина зазвичай повернена голівкою донизу. Вона в цей період набирає найбільшу вагу. Ця маленька людинка п’є амніотичну рідину, чхає, смокче великий пальчик, розрізняє світло і темряву, її грудна клітка здійснює рухи, схожі на вдихання. У 9 акушерських місяців, або 36 тижнів, пушкові волосинки зникають.

Нормальний термін розвитку вагітності триває до 37–42 тижнів, указуючи при цьому на індивідуальні особливості кожної жінки. Кожній вагітній жінці дуже важливо це знати, щоб попередити необхідні пердчасні втручання при підготовці до пологів. Інформування жінки полягає в тому, що якщо немає ніяких ускладнень або показань до дострокового розродження, то втручатися в природний процес підготовки організму до пологів неможна.

Наверх ↑